Рецензування

Тип рецензування

Усі матеріали, подані до редакції, проходять процедуру подвійного «сліпого» рецензування (double-blind peer review).

Редакція гарантує анонімність авторів і рецензентів, що забезпечує об’єктивність і неупередженість оцінювання.

Етапи рецензування

Редакційна колегія призначає для рецензування рукопису двох незалежних експертів за профілем дослідження. Для проведення рецензування статей у якості рецензентів можуть виступати як члени редакційної колегії наукового журналу, так і сторонні висококваліфіковані фахівці, які володіють глибокими професійними знаннями й досвідом роботи за конкретним науковим напрямком.

Після отримання надісланої на розгляд статті рецензент оцінює можливість рецензування матеріалів (відповідність власної кваліфікації, напрям досліджень автора, відсутність конфлікту інтересів). Якщо наявний конфлікт інтересів, рецензент має відмовитися від рецензування й повідомити про це редакційну колегію (упродовж 2–3 днів).

Рецензування статті триває два тижні (14 днів) з моменту отримання статті на розгляд, після чого рецензент надсилає до редакції рукопис статті із власними зауваженнями та висновком або заповнює стандартизовану форму «Відгук рецензента» (завантажити документ).

Редакція надсилає автору рукопис статті з зауваженнями рецензентів та пропозицією врахувати ці зауваги при підготовці оновленого варіанту статті. У місячний термін автор має виправити зауваження та повторно надіслати статтю до редакції.

У разі потреби опрацьований автором рукопис упродовж місяця надходить рецензенту для повторного розгляду. Впродовж тижня з моменту отримання авторського варіанту рецензент повинен оцінити виправлені зауваження та підготувати власний висновок.

По остаточному опрацюванню статті рецензент готує мотивований висновок щодо можливості публікації статті або заповнює стандартизовану форму «Відгук рецензента», що містить підсумкові рекомендації. Якщо рецензенти відхилили статтю, редакція надсилає автору письмове повідомлення.

Остаточне рішення щодо публікації ухвалюється редакційною колегією та затверджується головним редактором.

Права та обов’язки рецензентів

Рецензенти повинні дотримуватися принципів конфіденційності, об’єктивності та неупередженості, уникати будь-якого конфлікту інтересів.

Рецензенти оцінюють теоретико-методологічний рівень статті, її наукову значущість і новизну та практичну цінність, визначають відповідність рецензованої статті принципам етики в наукових публікаціях та надають рекомендації у разі їх порушення.

Надіслані на рецензування рукописи є інтелектуальною власністю авторів та належать до відомостей, що не підлягають розголошенню. Не можна робити копії надісланої на рецензування статті чи використовувати інформацію про зміст статті до її публікації.

У разі наявності ознак щодо недостовірності чи фальсифікації матеріалів статті рецензент звертається до редакційної колегії з вимогою колективного розгляду рецензованої статті.

Рецензент може відмовитися від рецензування, якщо: 1) він не впевнений у тому, що його кваліфікація відповідає напряму дослідження; 2) наявний конфлікт інтересів.

Критерії оцінювання під час рецензування

• Відповідність профілю: чи відповідає тема рукопису тематиці та напрямам видання.
• Актуальність теми: відповідність сучасним викликам науки та практичній значущості.
• Наукова новизна: чи містить робота нові результати, ідеї або підходи, що раніше не оприлюднювалися.
• Наукова значущість: внесок у розвиток конкретного наукового напряму або бази знань.
• Мета та завдання: чіткість постановки мети та завдань, їх відповідність темі та змісту статті.
• Обґрунтованість методології: коректність використаних методів та правильність обробки та інтерпретації даних.
• Обґрунтованість висновків: логічний зв'язок між отриманими результатами та фінальними твердженнями.
• Повнота висвітлення: чи достатньо глибоко розкрито об’єкт дослідження та досягнуто поставленої мети.
• Академічна доброчесність: відсутність плагіату та дотримання норм Committee on Publication Ethics (COPE).
• Якість викладу: чіткість, логічність, грамотність та дотримання наукового стилю.
• Джерела та література: використані джерела та література повинні бути актуальними, релевантними та достатньо повно залученими.
• Оформлення: відповідність тексту вимогам щодо обсягу, структури (анотація, вступ, результати тощо) та бібліографії.

Процедура апеляції

Якщо автор не погоджується із певними зауваженнями рецензента, він має право надіслати до редакції апеляцію у форматі «зауваження рецензента – коментар автора». Даний документ надсилається рецензентові та, спільно з редакцією, приймається відповідне рішення щодо рукопису.

У випадку, коли рецензенти обирають взаємопротилежні резолюції щодо представленого рукопису (прийняти/відхилити), редакція зв’язується з ними та спільно розглядає всі зауваження для узгодження позиції щодо подальшої публікації даного матеріалу.

Якщо рішення прийняти не вдається, редакція призначає незалежного експерта.